Leave a comment
Fehlfarben
13 February 2010 @ 12:31 pm
02 December 2008 @ 12:36 am
30 November 2008 @ 01:10 am
Коли отець наш милосердний кого з
нас покличе, проводжай з жалем, та без укору i попрьокiв; перехрестись та й
скажи, як щодня у отченашi читаєш: ."Господи! буде воля твоя з нами грiшними!" I
не удавайсь у тугу, щоб вона тобi вiку не укоротила: бо грiх смертельний
накликать на себе не тiльки смерть, - i саму болiсть, хоч би яку-небудь: бо, не
поберiгши тiла, загубиш i душу на вiки вiчнi! Бiльш усього пам'ятуй, що ти
ховаєш сьогоднi, а тебе заховають завтра; i усi будемо укупi, у господа
милосердного на вiчнiй радостi; i вже там не буде нiякої розлуки, i нiяке горе,
i нiяке лихо нас не постигне.
Iще ж i се ми думаємо, що як постигне кого-небудь бiда i нещастя, що похова кого
iз своєї сiм'ї або i родичiв, то буцiмто сеє чоловiковi приходить за його грiхи
й неправди прежнiї. Нi, не так сеє! Ось послухайте лишень, як нам панотець у
церквi чита, що господь небесний нам як отець дiтям. А пiсля сього не грiх нам
буде i таке примiнити: от зберуться дiти на вулицю грати, та будуть промеж ними
щасливiшi, та усе б то їм, замiсть iграшки, битись та лаятись, а меж ними буде
дитина плохенька, смирна, покiрна, i що усяк її може забiдити. Адже правда, що
батько тiєї дитини, щоб вона не перейняла худа вiд своєвольникiв, жалкуючи об
нiй, кликне з вулицi до себе i, щоб воно за товариством не скучало, посадить
бiля себе та й приголубить, i понiжить, i, чого вона забажа, усього їй дасть.
Пожалуй, хлопцi, що на вулицi зостались, не знаючи, яке добро тiй дитинi у
батька, будуть жалкувати, що узят вiд них товариш. Дарма, нехай жалкують, а йому
у отца дуже-дуже добре! От так i небесний наш отець з нами робить: бережеть нас
вiд усякої бiди i береть нас прямiсiнько до себе, де є таке добро, таке добро...
(Григорій Квітка-Основ´яненко)
Current Music: Johann Sebastian Bach: Choral Prelude BWV 639
19 November 2008 @ 09:13 pm